Анкери — це кріпильні елементи, призначені для надійного з’єднання конструкцій або елементів із бетонними, кам’яними чи цегляними основами. Вони можуть бути механічними, хімічними або комбінованими, в залежності від технічних вимог і типу навантаження. Найчастіше анкери використовуються у будівництві, монтажі важкого обладнання, фасадних системах, мостових конструкціях, інженерних комунікаціях, а також для кріплення балок, колон чи поручнів.
Для багатьох споживачів важливим чинником при виборі анкерів є анкера ціна. Вона варіюється залежно від матеріалу виготовлення (нержавіюча сталь, вуглецева сталь, латунь), типу конструкції (розпірні, рамні, гільзові, хімічні), діаметра, довжини, а також виробника. Наприклад, анкер із гільзою з нержавіючої сталі буде коштувати дорожче, ніж стандартний механічний анкер, однак він має значно вищу корозійну стійкість і довший строк експлуатації. У проєктуванні конструкцій важливо враховувати не лише вартість, а й специфіку навантаження, умови середовища та спосіб монтажу — це напряму впливає на вибір типу анкера.
Анкери бувають декількох основних типів. Розпірні анкери фіксуються завдяки розширенню спеціального елемента в отворі. Вони ідеально підходять для монтажу в щільні бетонні основи. Гвинтові анкери мають різьбу та кріпляться аналогічно до звичайних шурупів, але з більшою міцністю. Хімічні анкери використовують двокомпонентний склад, що після введення в отвір полімеризується й утворює надміцне з’єднання. Такий тип підходить для кріплення в пористих або нестабільних матеріалах.
Залежно від призначення, анкери можуть бути фасадними, конструкційними, сантехнічними, для монтажу техніки або будівельних риштувань. Кожен тип має власні сертифікати відповідності, які підтверджують його надійність у конкретних умовах. Наприклад, анкери для монтажу навісних вентильованих фасадів повинні витримувати вітрові навантаження, зміну температур і вологість. Для промислових споруд, де важливі сейсмостійкість або пожежна безпека, обирають спеціалізовані анкерні рішення, протестовані на відповідність будівельним нормам.
Вибір анкерів повинен ґрунтуватися на інженерному розрахунку. Важливо враховувати тип основи (бетон, цегла, піноблок), глибину кріплення, рівень навантаження (статичне чи динамічне), вологість середовища, температурні коливання. У зовнішньому середовищі або в умовах агресивної атмосфери краще використовувати оцинковані чи нержавіючі анкери, які не піддаються корозії.
На ринку представлені як універсальні, так і спеціалізовані вироби. Універсальні анкери дешевші, однак можуть не витримати підвищених навантажень. Спеціалізовані, навпаки, мають вузьке призначення, але й значно вищу надійність. Тому остаточний вибір повинен базуватися не лише на ціні, а й на безпеці, довговічності та відповідності технічним параметрам проєкту. Консультація з інженером або будівельним фахівцем допоможе уникнути критичних помилок у кріпленні несучих елементів або важливих вузлів конструкції.